Леонардо Винчик

У віці 24 років Леонардо і ще троє молодиків були притягнені до судового розгляду за анонімним звинуваченням в содомії, але їх виправдали. Про його життя після цієї події відомо дуже мало, але ймовірно, у нього була власна майстерня у Флоренції в 1476–1481 роках. Леонардо довгі роки мандрував Італією, займався математикою, інженерними справами. У 1481 році монастир Сан Донато а Сісто замовив Леонардо великий вівтарний образ «Поклоніння Волхвів» (не завершений). Тоді ж почалася робота над картиною «Святий Ієронім». У 1482 році Леонардо, будучи, за словами Вазарі, дуже талановитим музи́кою,створив срібну ліру у формі кінської голови. Лоренцо Медічі відправив його як миротворця до Людовіко Сфорца в Мілан, а ліру відправив з ним як подарунок. Цього ж року Леонардо почав роботу над кінним пам'ятником Франческо Сфорца, батька Людовіко Сфорца. Протягом 10 років Леонардо да Вінчі працював над цим монументом (глиняна модель статуї була зруйнована при взятті Мілану французами 1500; відома лише за підготовчими ескізами). На цей період припадає і творчий розквіт Леонардо-живописця. В «Мадонні у скелях» (1483–1494, Лувр, Париж; 2-й варіант — 1497–1511, Національна галерея, Лондон) персонажі, розроблені Леонардо да Вінчі, представлені в оточенні дивного скелястого пейзажу, в якому відображені геологічні спостереження Леонардо да Вінчі. У середині 1480-х він створив «Мадонну Літта». У 1485 році був створений «Портрет музиканта». У Леонардо було багато друзів і учнів. Стосовно статевих взаємин достеменних відомостей немає, оскільки Леонардо ретельно приховував цей бік свого життя. За деякими версіями, у Леонардо був зв'язок з Чечилією Галлерані, фавориткою Людовіко Сфорца, з якої він написав свою знамениту картину «Пані з горностаєм» (1488, Музей у Кракові), в якій вигини ліній повторюються у фігурі жінки і тварини, що надає картині витонченої грації. У 1487 було створено літальну машину — орнітоптер, заснований на пташиному польоті. 1489 да Вінчі виконав анатомічні малюнки черепів. З 1490-х років Леонардо зосередився на архітектурі і анатомії. У 1490 була створена Вітрувіанська людина — уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями. Було виконана глиняна модель кінного монумента Франческо Сфорца, яку зруйнували французькі вояки у Мілані. У 1495–1498 Леонардо працював над фрескою «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє в Мілані. У 1499 Мілан був захоплений французькими військами Людовика XII, Леонардо залишив Мілан, модель пам'ятника Сфорца була сильно пошкоджена. У 1502 Леонардо вступив на службу до Чезаре Борджіа, 1503 повернувся до Флоренції, де конкурував з Мікеланджело, але мав з ним спільні роботи. Тут да Вінчі створив картон до фрески «Битва в Анджарії (при Ангиарі)» і картину «Мона Ліза» (Лувр, Париж). 1505 Леонардо спостерігав і зробив начерки польоту птахів. У 1506 повернувся до Мілана для служби у короля Франції Людовика XII, котрий на той час контролював північ Італії (дивись Італійські війни). У 1507 Леонардо вивчав будову людського ока. Працював у Мілані над кінним пам'ятником маршалові Трівульціо 1508–1512, розписував собор Святої Анни (1509). 1512 створив «Автопортрет». У 1512 році Леонардо переїхав до Риму під заступництво папи Льва X, три роки жив у римському Бельведері, де працює над картиною «Іван Хреститель». у 1516 році переїхав до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік. Тут він створив серію малюнків на тему всесвітнього потопу. Але у Франції Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без сторонньої допомоги. Третій рік життя в Амбуазі 67-річний Леонардо провів у ліжку. 23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. За словами Вазарі, да Вінчі помер на руках короля Франциска I, свого близького друга. Ця малоймовірна, але поширена у Франції легенда знайшла віддзеркалення

Искусство, Наука, Анатомия, Медицина, Литература, Изобретательство, Инженерия, кулинария и искусство сервировки.